Як підготувати молодших школярів до навчання в середній ланці?

Психологічні особливості молодшого школяра. Особливості переходу дітей у середню ланку. Готовність молодших школярів до навчання в середній ланці.

Четвертий рік навчання в молодших класах завершує перший етап шкільного життя дитини. Четвертокласники - це випускники початкової школи.

Саме цей факт багато в чому визначає ті акценти, які розставляють дорослі у взаємодії з дітьми даного віку. Перспектива переходу в середню школу змушує дорослих звертати першорядну увагу на сформованість у четвертокласників навчальних умінь і навичок.

До четвертого класу у більшості дітей вже складається індивідуальний стиль навчальної роботи. Загальний підхід дитини до її виконання добре простежується при підготовці домашніх учбових завдань. Так, наприклад, одні приступають до уроків одразу після приходу зі школи, іншим потрібен відпочинок (різної тривалості). Хтось швидко і легко включається в роботу, в інших багато часу займає підготовчий період. Одні діти починають виконувати домашні завдання з важких навчальних предметів, інші, навпаки, з легких. Одні краще засвоюють матеріал з опорою на графічні зображення (малюнки, схеми тощо), інші воліють словесне пояснення і т.д.

Відмінності в загальному підході до виконання навчальної роботи пов'язані з індивідуально-типологічними особливостями дітей, їх працездатністю, специфікою пізнавального розвитку, переважним типом сприйняття і переробки інформації, неоднаковим інтересом до різних навчальних предметів і т.д.

Рекомендація: обов'язково враховуйте темпераментальні-особистісні особливості Вашої дитини. Не змушуйте його робити його роботу так, як вам хочеться, формуйте індивідуальний стиль діяльності з опорою на особливості Вашої дитини.

Вміння, важливі для успішності в 5-му класі:

(або як успішно пройти період адаптації в 5-му класі і залишитися успішним учнем):

- Слухати вчителя;

- Виділяти головну думку повідомлення;

- Зв'язано переказувати зміст тексту;

- Відповідати на запитання до тексту;

- Ставити запитання до тексту;

- Робити змістовні висновки на основі отриманої інформації;

- Письмово висловлювати свою думку;

- Залучати додаткові джерела інформації, користуватися довідковою літературою (словниками, енциклопедіями і пр.);

- Адекватно оцінювати результати власної роботи.

Вчитися всьому цьому необхідно в початковій школі, поки обсяг навчального навантаження в значній мірі дозований. У середніх класах ці вміння виявляться життєво необхідними, оскільки помітно зростає кількість нової інформації, складнішим стане і її зміст. У цій ситуації випробуваний спосіб багатократного повторення, який ще виправдовував себе в початковій школі, буде вельми неефективним. Невміння ж правильно працювати з навчальним матеріалом може стати причиною зниження успішності, невиправданої перевтоми учнів.

Для того щоб зрозуміти, якою мірою четвертокласники володіють деякими з основних прийомів навчальної роботи, можна поспостерігати, наприклад, за тим, як дитина готується до переказу заданого додому параграфа з природознавства. Чи читає він весь текст кілька разів поспіль, намагаючись запам'ятати все одразу? Чи читає всього один раз і, не переказуючи, упевнений, що все добре знає? Фіксує Чи увагу на змісті окремих абзаців, не встановлюючи потім зв'язку між ними? Чи відповідає на питання до тексту?

Дітей необхідно вчити працювати з навчальним текстом: учити виділяти головну думку; складати план тексту; запам'ятовувати зміст тексту і переказувати його з опорою на план і т.д.

Навичка зв'язного переказу зручно розвивати не тільки на навчальному матеріалі: можна попросити дитину розповісти зміст прочитаної книги, побаченого кінофільму, описати події минулого дня і пр.

До четвертого класу у більшості школярів намічається диференціація учбових інтересів, складається різне ставлення до навчальних предметів: одні дисципліни подобаються більше, інші - менше.

Перевагу тих чи інших навчальних предметів багато в чому пов'язана з індивідуальними схильностями і здібностями дитини: комусь подобається математика, у когось яскраво виявляються лінгвістичні здібності і т.д.

А якщо у дитини ніяких особливих переваг і інтересів не виявляється? Психологічні дослідження показують, що ні до чого не здатних дітей немає. Навіть якщо школяр не виділяється своїми навчальними успіхами і, на перший погляд, однаково байдуже ставиться до всіх предметів, він неодмінно виявляє схильність до кращого засвоєння навчального матеріалу того чи іншого змісту. Саме такі схильності, що вказують на більш сильні сторони розвитку дитини, і необхідно підтримувати.

Не слід також забувати, що життя дітей не обмежується стінами школи. За її межами дитина може бути занурений в такі заняття, які дозволять йому проявити свою умілість, добитися успіху, знайти упевненість в собі.

Соціальна ситуація розвитку

Четверокласник продовжує пристосовуватися до системи вимог дорослих, пов'язаних з його навчальною діяльністю, і пристосовується до системи вимог однолітків при спілкуванні з ними. Четвертий рік навчання в молодших класах завершує перший етап шкільного життя дитини. Четвертокласники - це випускники початкової школи. Саме цей факт багато в чому визначає ті акценти, які розставляють дорослі у взаємодії з дітьми даного віку.

Рекомендація: контролюючи учня, не забувайте хвалити по частіше. Тільки успіх породжує новий успіх. А для цього він повинен вірити в свої сили.

Мотивація

У четвертому класі у дитини остаточно закріплюється мотивація до школи.

Мотивація до школи буває:

• Негативна. Дитині не хочеться і не подобається ходити в школу. У таких дітей навіть при гарному розвитку психічних процесів немає успішної навченості.

• Формальна. Дитині подобається ходити в школу, але не для отримання знань, а заради формальних ознак: поспілкуватися з іншими дітьми, пограти і т. п. У таких дітей успішність зазвичай середня.

• Змістовна. Дитина любить ходити в школу, йому подобається отримувати нові знання. Такі діти зазвичай досить успішні.

Новоутворення

Діти четвертих класів цілком в змозі управляти собою і зовні - своєю поведінкою, і внутрішньо - своїми психічними процесами і відчуттями. У четвертокласників вже зустрічаються самооцінки різних типів: адекватні, завищені і занижені.

Рекомендація:

Якщо учень себе переоцінює, то зверніть увагу на його невдачі. І поясніть, як їх можна уникнути.

Якщо він себе недооцінює, просто за що не будь похваліть його.

Так він навчиться адекватно себе оцінювати.

Спілкування:

1. Нестійкість контактів.

2. Емоційність.

3. Залежність від оцінки дорослих: вчителя, батьків. Дитина спілкується з тими, кого дорослі схвалюють.

4. Розрив між хлопчиками і дівчатками.

5. Взаємозв'язок спілкування з діяльністю дитини.

Рекомендація: не говоріть при учні негативно про його однокласниках і їхніх батьках. Ваша негативна оцінка може стати причиною появи в класі аутсайдерів.